Новий Чорнобиль: Як корупція в НАЕК «Енергоатом» може призвести до ядерної катастрофи?

Про справи в українській атомній енергетиці написано за останній рік чимало. Численні корупційні скандали, багатомільйонні відкати на постачанні запчастин для українських АЕС, підтасовані тендери і, як наслідок, повна руйнація колись цілком самодостатньої і економічно успішної галузі. Втім, близьке звільнення з посад, схоже, тільки стимулює корумпований топ-менеджмент НАЕК «Енергоатом» збільшувати темпи і масштаби дерибану державних коштів.

Ще 22 грудня керівництво НАЕК «Енергоатом» випустило на своєму сайті переможну реляцію про завершення будівництва центрального сховища відпрацьованого ядерного палива. Т. в. о. президента «Енергоатома» Петро Котін заявив про 100% будівельної готовності об’єкту і анонсував, що у травні 2021 року до сховища заїде на зберігання перша партія ВЯП.

Реальний же стан готовності цього стратегічного і потенційно небезпечного об’єкта далекий від готовності. На бутафорське відкриття ЦСВЯП не приїхав жоден із запрошених високих гостей. Ні президент Зеленський, ні голова уряду, ні профільний міністр. Всі розуміли, що взявши участь у цій виставі, вони практично візьмуть на себе катастрофічні політичні наслідки цього феєричного провалу.

Те, що будівництво не могло бути завершено у вказані строки, свідчить той факт, що договір із завершення робіт по ЦСВЯП було підписано лише на початку грудня 2020-го. З невідомих причин на нього наклали гриф «таємно» і не винесли на торги у систему Prozorro. Підрядником виступило ТОВ «БК КБР», на рахунки якого тільки 10 грудня надійшов перший аванс у розмірі 50 млн грн. Документів, що засвідчують кваліфікаційну атестацію з ядерної та радіаційної безпеки, компанія не мала, натомість уже була фігурантом кримінального провадження щодо розкрадання коштів при проведенні закупівель.

За задумом головних архітекторів цієї афери – Германа Галущенка, Олега Боярінцева і підконтрольного їм Петра Котіна – ми з вами мали повірити у те, що ТОВ «БК КБР», отримавши перші кошти 10 грудня, уже 22 грудня завершила всі роботи на технологічно і інженерно складному об’єкті, створивши своєрідне біблійне чудо.

Очевидно, що жодні серйозні роботи виконати у такі короткі строки було неможливо. А гроші, виділені у вигляді авансу, пішли на частковий марафет до театралізованого дійства, а також частково були виведені у готівку і передані у вигляді відкату, який, за інформацією з поінформованих джерел у «Енергоатомі», становить рекордні 45% від суми контракту. Шляхом простих математичних підрахунків, думаю, не складно буде порахувати, про який корупційний прибуток може йти мова, якщо врахувати, що загальна сума цієї угоди становить 485 мільйонів гривень.

Але найстрашніше тут навіть не сам відкат, а те, що в результаті таких схем може бути побудовано. Адже йдеться про місце, де зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо. Більш зрозуміло буде уявити це на прикладі доріг, де відкат, який становить 10%, на якість побудованої дороги особливо не вплине, а от за умови, що підряднику доведеться повернути чиновникам пів суми, дорога навряд чи встоїть навіть кілька місяців. Думаю, з такими дорогами в Україні стикався кожен. Що ж тоді чекати від об’єкта особливої небезпеки, де виток радіації може загрожувати десяткам і сотням тисяч людей?

За нашою інформацією, суму відкату у 45% було узгоджено на Банковій, де з «покровителями» так званих управлінців з «Енергоатому» зустрічався Олег Боярінцев. Власне, тому фігуранти справи не боячись перевірок і не ховаючись витискали з будівництва ЦСВЯП всі соки по максимуму.

Уже згаданий тут віце-президент компанії Герман Галущенко особисто підписав запит на виділення коштів компанії «БК КБР» на два дні раніше, ніж з цією сумнівною компанією взагалі підписали угоду. А комерційну пропозицію, яку «БК КБР» надіслало до НАЕК того ж таки 7 грудня, проаналізували просто з космічною швидкістю, і в той же день видали висновки про прийнятність всіх умов і розрахунків. Що знову ж таки свідчить про надзвичайну зацікавленість керівництва компанії «Енергоатом» у пришвидшені процедури оплати. Що не дивно, якщо, звісно, йдеться про астрономічну суму відкату.

Цікаво, що Галущенку, який до цього був фактичним керівником НАЕК під прикриттям маріонетки Котіна і користувався необмеженою владою на підприємстві завдяки довірі з боку ОПУ, довелося самому ставити викривальний підпис на цьому документі. Джерела у «Енергоатомі» стверджують, що це була вимушений захід, адже не вдалося знайти тих, хто взяв би відповідальність за цю відверту аферу на себе.

Не допомогли і погрози вірного соратника Галущенка Олега Боярінцева, який завідує у НАЕК кадрами. Просто у всій компанії не знайшлося того, хто готовий був би сісти до в’язниці, прикриваючи собою відверту корупційну схему цього злочинного тандему.

Звертаючись до правоохоронних органів, зокрема, НАБУ, СБУ і ДБР, з проханням перевірити викладені факти, хочеться відразу запитати, чому настільки підозріла угода не викликала у них сумнівів від самого початку. Хочеться вірити, що йдеться про завантаженість цих органів розкриттям інших корупційних афер, і закликати негайно вилучити всі документи та провести їх всебічну і ретельну перевірку. Встановити, що гроші виведені з рахунків підрядника, а роботи не виконані навіть на чверть, буде зовсім не складно.

І зробити це потрібно негайно, адже з такими шаленими коштами фігуранти справи можуть просто покинути країну і спокійно доживати віку у розкошах десь у Монако чи Маямі. А ми з вами опинимося перед загрозою екологічної ядерної катастрофи, подібної за масштабами до Чорнобильської трагедії. Йдеться, зрештою, про об’єкт підвищеної небезпеки, і якщо відпрацьоване паливо привезуть на незавершене сховище – ризик витоку радіації буде надзвичайно високим. А значить, нам і нашим дітям та онукам доведеться розплатитися за чужу жадібність своїм життям чи здоров’ям.

Джерело

Схожі повідомлення

Знищення НАЕК “Енергоатом” – звичайне пограбування чи державна зрада?

Україна відновила імпорт електроенергії з Російської Федерації. Про це повідомляє “Економічна правда” з посиланням на дані Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії. Як так сталося, що Україна, володіючи потужною енергетичною галуззю, змушена була знову сісти на голку російських енергоносіїв, наплювавши на пролиту на Донбасі кров і мільйони понівечених життів?

За результатами місячного аукціону, доступ до перетину “Росія-Україна” з 1 по 28 лютого потужністю 50 МВт викупило ТОВ “НЕК”, ще по 100 МВт на весь місяць і додатково на другу його половину придбало ТОВ “Стімекс”. У результаті трейдери викупили 11,5% доступної пропускної здатності на місяць.

Цілком зрозуміло, що вказані цифри – це тільки початок, а справді масштабні закупки попереду. По суті, ми стали свідками пробного вкидання м’яча і реакція суспільства визначить наскільки нахабним і швидким буде поглинання українського енергоринку.

І врятуватись від цього сценарію в українського уряду майже немає шансів, адже власна енергетика стараннями окремих корумпованих чиновників і кримінальних угруповань давно і надійно поставлена на коліна. Зокрема, йдеться про енергетику атомну, яку вже близько двох років лихоманить від численних корупційних скандалів при байдужому спогляданні цієї вакханалії керівництва країни та правоохоронних органів.

Українські медіа просто таки рясніли різноманітними розслідуваннями на тему корупційних схем у НАЕК “Енергоатом”.

Минув уже рік роботи так званої антикризової команди т.в.о президента компанії Котіна, та жодного взятого на себе зобов’язання не було виконано. Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива так і не добудували –  ціна “відстрочки” для держави склала більше 5 мільярдів і провал був настільки очевидним, що на інсценоване НАЕК відкриття недобудованого об’єкту не приїхав жоден із запрошених високопоставлених гостей. Приймати об’єкт публічно відмовився і Президент Зеленський, хоча його всіма способами переконували взяти участь у цій дешевій виставі.

У питанні корпоратизації робота провалена повністю, фінансові втрати від невмілої кадрової політики – катастрофічні, адже висококваліфіковані працівники атомних станцій почали масово мігрувати на російські АЕС і тепер обслуговують енергетичну галузь країни-агресора. А Україна, де енергетику горе-менеджери НАЕК поклали на лопатки, змушена закуповувати електроенергію у ворога.

Додайте сюди мільярдні відкати за постачання запчастин на українські АЕС, закупки неякісного обладнання через фірми-“прокладки” і отримаємо ситуацію на межі точки неповернення. Зупинка половини енергоблоків, зумовлена вищеописаними корупційними зловживаннями з боку керівництва НАЕК, і, як наслідок, критичне зниження виробленої атомними станціями електроенергії на ринку не залишили вибору українському уряду.

Альтернативою закупкам російської електроенергії тепер уже є енергетичний колапс і відключення електроенергії для населення.

А цього в умовах тотального падіння рейтингу правлячої партії у Офісі Президента дуже не хочуть. Це повністю зруйнує міф про нові обличчя і ефективних менеджерів, який і так ледве вдається підтримувати. Але така вже вона жорстока реальність. Можна якийсь час успішно імітувати боротьбу з корупцією, але така театральна бутафорія в перспективі призводить лише до ще глибшої кризи.

Поміж тим, складається враження, що у високих владних кабінетах на Банковій, хоч і з запізненням, та почали нарешті розуміти провальність своєї політики щодо української атомної енергетики. Принаймні, на це вказують деякі опосередковано пов’язані з цим факти. Зокрема з поінформованих джерел у НАЕК “Енергоатом” стало відомо про нервові спроби теперішнього керівництва держкомпанії замести сліди згаданих зловживань. А це може свідчити тільки про наближення кадрових чисток. Тобто ті, хто ще недавно користувався необмеженою довірою Банкової, відчувають, що на посадах їм залишилося бути недовго.

Зокрема наші джерела в НАЕК стверджують, що в керівництві компанії активно шукають порозуміння з постачальниками і підрядниками за товари і послуги яких досі не сплачено. Борги намагаються закрити з мінімальними “відкатами” і якщо раніше йшлося про гешефт на рівні 30-40% від суми, то тепер оплату готові провести зі значним дисконтом, який ледве сягає 10%.

Експерти називають усього кілька прізвищ, які реально можуть “решить вопрос”. Це керівник ВП “Атомкоплект” НАЕК “Енергоатом” Володимир Комаров, його заступник Олег Яременко і виконавчий директор з питань персоналу НАЕК “Енергоатом” Олег Боярінцев. При цьому, саме останній активно заходився проводити роботу з постачальниками, пропонуючи швидко вирішити всі проблеми з оплатами за зниженою ціною. Така поведінка нагадує спробу плавця вхопити побільше повітря перед тим, як піти на дно.

Аналогія більш ніж актуальна, якщо врахувати, що незабаром НАЕК отримає 5 мільярдів кредитних коштів, а впевненості у завтрашньому дні у “решал” з Енергоатома немає. Тобто, отримані гроші треба встигнути розподілити до того, як тебе попросять з посади. І краще отримати хоч щось, ніж залишитися взагалі ні з чим.

При цьому, за словами нашого джерела, вищеназвані ділки поспішають настільки, що маніпуляції з платіжними документами видно уже неозброєним оком. Якби, скажімо, НАБУ вирішило поцікавитись описаними фактами, все вдалося б викрити без особливих зусиль. Тільки от яскраво вираженого бажання зайнятися корупцією в НАЕК у антикорупційного бюро стабільно немає. Натомість, НАБУ за нашою інформацією “кошмарить” особливо непоступливих постачальників Енергоатому (окремий матеріал про це саме перевіряємо і готуємо до публікації).

Втім, наскільки антикорупційні органи злилися в одне ціле з корупціонерами це окреме питання. Головне зрозуміти – що чекає українську енергетику і наскільки ситуація стала незворотною?

Враховуючи, що за всіма цими подіями чітко проглядається інтерес Кремля,  доречно розслідувати не стільки економічні зловживання, скільки факти прямої державної зради.

Що було б логічно, особливо з огляду на введення санкцій проти народного депутата від ОПЗЖ Тараса Козака та пов’язаних з ним юридичних осіб. У цьому випадку йшлося про схеми з поставками вугілля з окупованих територій Донбасу, гроші від яких були спрямовані на фінансування терористичної діяльності. У випадку з корупціонерами НАЕК “Енергоатом” ситуація ще гірша, адже їхня злочинна діяльність призвела до втрати енергетичної незалежності країни і може коштувати Україні повної капітуляції перед країною-агресором, її терористами і п’ятою колоною всередині країни. Тим більше, що імена людей, які відстоюють інтереси Москви, цілком відомі і те, що вони утримують контроль над НАЕК “Енергоатом” теж не секрет. Детальніше про роль російського агента Андрія Деркача в українській енергетиці можна прочитати у матеріалі Економічної правди.

Добре було б побачити реакцію керівника Служби безпеки України Івана Баканова, на оприлюднені нами факти. Віримо, що СБУ відстежує всі згадки про свого шефа у пресі, а сам Баканов не захоче виглядати слабаком і це призведе до початку серйозного і неупередженого розслідування. Якщо ж цього не станеться, ймовірно, метастази корупційної пухлини в НАЕК вразили всі без виключення органи влади, а українську енергетику вже ніщо не врятує.

Джерело

Схожі повідомлення